кошик
Ко́шик, -ка
м.
1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Ном. № 10479. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. МВ. ІІІ. 39.
2) Корзина плетеная на телегѣ для перевозки картофеля, бураковъ и пр. Чуб. VII. 403.
3) мн. раст. Trifolium montanum. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошик — ко́шик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кошик — (великий) кіш, кошіль, короб; (з лубу) козуб, луб'янець; (соняшника) С.Г. суцвіття. Словник синонімів Караванського
- кошик — Кіш, козуб, козубень, козубенька, козубець, козубка, козубня, кораби (корзина для носіння на спині), кораблі (т.с.), корзун, короб, коробен, короба (з липової кори), коробок, корзина, корзинка, корзиночка, кошар, кошель, кошіль, кошіль, кошовка... Словник синонімів Вусика
- кошик — -а, ч. 1》 Виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., що його використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кошик — КО́ШИК, а, ч. 1. Місткість, різна за формою та розміром, виплетена з лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., яку використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- кошик — КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал. Словник синонімів української мови
- кошик — Ко́шик, -ка, у -ку; -шики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кошик — КО́ШИК, а, ч. 1. Виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки тощо, який використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь. Горпина вбігає у хату з порожнім кошиком на руці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах