кошик
Кіш, козуб, козубень, козубенька, козубець, козубка, козубня, кораби (корзина для носіння на спині), кораблі (т.с.), корзун, короб, коробен, короба (з липової кори), коробок, корзина, корзинка, корзиночка, кошар, кошель, кошіль, кошіль, кошовка, плетениця, плетінка, сапет, сапета, сапетка, солом'яник (із соломи)
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошик — ко́шик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кошик — (великий) кіш, кошіль, короб; (з лубу) козуб, луб'янець; (соняшника) С.Г. суцвіття. Словник синонімів Караванського
- кошик — -а, ч. 1》 Виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., що його використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кошик — КО́ШИК, а, ч. 1. Місткість, різна за формою та розміром, виплетена з лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., яку використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- кошик — КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал. Словник синонімів української мови
- кошик — Ко́шик, -ка, у -ку; -шики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кошик — КО́ШИК, а, ч. 1. Виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки тощо, який використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь. Горпина вбігає у хату з порожнім кошиком на руці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- кошик — Ко́шик, -ка м. 1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Ном. № 10479. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. МВ. ІІІ. 39. 2) Корзина плетеная на телегѣ для перевозки картофеля, бураковъ и пр. Чуб. VII. 403. 3) мн. раст. Trifolium montanum. ЗЮЗО. І. 139. Словник української мови Грінченка