1. Словник української мови Грінченка

красило

Красило, -ла

с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красило — краси́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. красило — -а, с. 1》 заст. Барвник. 2》 діал. Червона фарба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. красило — КРАСИ́ЛО, а, с. 1. заст. Барвник. У давнину барвники називали красилами (з газ.). 2. діал. Червона фарба. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. красило — КРАСИ́ЛО, а, с. 1. заст. Барвник. 2. діал. Червона фарба. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах