красненький

Красний, -а, -е

Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. Ном. № 1674. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! МВ. І. 23. Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. н. п. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Мет. 107. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. К. ЧР. 99. Красний сей світ! Федьк. красна дівка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Чуб. VII. 575. ум. красненький, красне́сенький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красненький — КРАСНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Пестл. до кра́сний (у 1 знач.); гарненький. Ой буде мені красненький, ой! (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах