краяння
Краяння, -ня
с.
1) Разрѣзываніе. Желех.
2) Кройка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- краяння — кра́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- краяння — -я, с. Дія за знач. краяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- краяння — КРА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. кра́яти. Іван зрікся рідного батька. І ні жалю, ні каяття, ні краяння душі (П. Загребельний); Вид у плити був моторошний – мармур у різних напрямах пересікали подряпини, як на дошці для краяння м'яса (В. Словник української мови у 20 томах
- краяння — кра́яння крав. викроювання: При краянню треба пам'ятати про те, щоби допустити заклади як до довжини, так в боках передка, гальсу, рамени і куска пахи, як рівно ж і плечей горою і до пахи (Повний курс) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- краяння — КРА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. кра́яти. Віра Павлівна не справлялася сама з краянням (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 197). Словник української мови в 11 томах