1. Словник української мови Грінченка

критник

Кри́тни́к, -ка

м. Кровельщикъ. О. 1862. IX. 8. Він майстер був — критник. О. 1862. VIII. 7.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. критник — КРИ́ТНИК, а, ч., діал. Покрівельник. А гончара, плотника, критника чи гарного шевця немає, вивелись дощенту (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах