критник
КРИ́ТНИК, а, ч., діал.
Покрівельник.
А гончара, плотника, критника чи гарного шевця немає, вивелись дощенту (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- критник — Кри́тни́к, -ка м. Кровельщикъ. О. 1862. IX. 8. Він майстер був — критник. О. 1862. VIII. 7. Словник української мови Грінченка