1. Словник української мови Грінченка

крихточка

Кри́хта, -ти

ж.

1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. Кв. І. 213.

2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).

3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Шевч. 73. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. Г. Барв. 532. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде. Левиц. Пов. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крихточка — кри́хточка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кри́хточки Орфографічний словник української мови
  2. крихточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до крихта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крихточка — КРИ́ХТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кри́хта 1, 4. – Ти знаєш, що в мене в хазяйстві зайва крихточка не пропадає (І. Нечуй-Левицький); Тяжко, важко .. Мучитись у горю, а не вміти Того горя й крихточку вменшить (І. Словник української мови у 20 томах
  4. крихточка — ні (ані́, і) кри́хти (кри́шки), із запереч. не. Анітрохи, ніскільки, зовсім. Не міг ні крихти задрімать (І. Котляревський); — І тобі не жаль (коси) Соломіє? — Ані крихти .. Ріж! (М. Коцюбинський); За дітей своїх я й крихти не боюсь (І. Фразеологічний словник української мови
  5. крихточка — КРИ́ХТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кри́хта. — Ти знаєш, що в мене в хазяйстві зайва крихточка не пропадає (Н.-Лев., І, 1956, 383); Тяжко, важко.. Мучитись у горю, а не вміти Того горя й крихточку вменшить (Фр. Словник української мови в 11 томах