1. Словник української мови у 20 томах

крихточка

КРИ́ХТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кри́хта 1, 4.

– Ти знаєш, що в мене в хазяйстві зайва крихточка не пропадає (І. Нечуй-Левицький);

Тяжко, важко .. Мучитись у горю, а не вміти Того горя й крихточку вменшить (І. Франко);

Лео поскріб пальцями на дні кишені куцини, кинув до них сухеньку крихточку хліба (Олесь Досвітній);

– Ну то дай же я поцілую тебе, моя крихточко!.. – нахиляла [сусідка] Надіїну голову до свого упрілого обличчя (Яків Баш);

Якщо ж спокуса візьме гору і відщипнеш бодай крихточку від окрайця, все – цілий день будеш без хліба (М. Андрусяк);

– Сину! Тiльки не сердься... Ну, подумай сам, чим же ця крихточка винна, га? (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крихточка — кри́хточка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кри́хточки Орфографічний словник української мови
  2. крихточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до крихта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крихточка — ні (ані́, і) кри́хти (кри́шки), із запереч. не. Анітрохи, ніскільки, зовсім. Не міг ні крихти задрімать (І. Котляревський); — І тобі не жаль (коси) Соломіє? — Ані крихти .. Ріж! (М. Коцюбинський); За дітей своїх я й крихти не боюсь (І. Фразеологічний словник української мови
  4. крихточка — КРИ́ХТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кри́хта. — Ти знаєш, що в мене в хазяйстві зайва крихточка не пропадає (Н.-Лев., І, 1956, 383); Тяжко, важко.. Мучитись у горю, а не вміти Того горя й крихточку вменшить (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. крихточка — Кри́хта, -ти ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. Кв. І. 213. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76). Словник української мови Грінченка