кровник
Кровни́к, -ка́
м. раст.
1) Hypericum quadrangulum. Шух. І. 21.
2) = крівавник. Вх. Лем. 428.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровник — КРО́ВНИК, а, ч. Ворог за звичаями кровної помсти. Всяк знає: утигури – кровники кутригурам. Були часи, коли одними стійбищами жили, cпільно в походи ходили і здобували в ратних потугах звитягу за звитягою. Словник української мови у 20 томах