1. Словник української мови Грінченка

кружкома

Кружкома

нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома. О. 1862. VIII. 18.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кружкома — кружкома́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. кружкома — пр., кружка, кружком, колом, (стороною) навзбіч. Словник синонімів Караванського
  3. кружкома — див. близько; гуртом Словник синонімів Вусика
  4. кружкома — КРУЖКОМА́, присл. Те саме, що ко́лом (див. ко́ло¹ 3). Мануйло підійшов до гуртка підлітків, що, розсівшись кружкома, перебирали відходи (О. Гончар); За погожих вечорів, поскубши з ясел привезеної Шепталом отави, коні кружкома лягали неподалік стайні (В. Словник української мови у 20 томах
  5. кружкома — КРУЖКОМА́, присл., рідко. Те саме, що ко́лом ( див. ко́ло¹ 3). Мануйло підійшов до гуртка підлітків, що, розсівшись кружкома, перебирали відходи (Гончар, Таврія, 1952, 160). Словник української мови в 11 томах