1. Словник української мови у 20 томах

кружкома

КРУЖКОМА́, присл.

Те саме, що ко́лом (див. ко́ло¹ 3).

Мануйло підійшов до гуртка підлітків, що, розсівшись кружкома, перебирали відходи (О. Гончар);

За погожих вечорів, поскубши з ясел привезеної Шепталом отави, коні кружкома лягали неподалік стайні (В. Дрозд);

Вона дістала з-під прилавка бляшане мишеня, завела його й пустила на прилавок. І, ледь попискуючи, воно забігало кружкома (О. Завгородній, пер. з тв. Е. Рауда);

Усі вони [дами] .. посідали кружкома, позітхали трохи, а потім .. давай говорити про всячину (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кружкома — кружкома́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. кружкома — пр., кружка, кружком, колом, (стороною) навзбіч. Словник синонімів Караванського
  3. кружкома — див. близько; гуртом Словник синонімів Вусика
  4. кружкома — КРУЖКОМА́, присл., рідко. Те саме, що ко́лом ( див. ко́ло¹ 3). Мануйло підійшов до гуртка підлітків, що, розсівшись кружкома, перебирали відходи (Гончар, Таврія, 1952, 160). Словник української мови в 11 томах
  5. кружкома — Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома. О. 1862. VIII. 18. Словник української мови Грінченка