кручкодер
Кручкодер, -ра
м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери. КС. 1882. X. 189.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кручкодер — див. хабарник Словник синонімів Вусика