кубеба

Кубеба, -би

ж. раст. Кубеба, Cubeba. На запіканку корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубеба — КУБЕ́БА, и, ж. 1. Витка кущова рослина родини перцевих, поширена в Індонезії. Кубеба є витким кущем до шести метрів заввишки, який має вузлувато потовщені стебла, темно-зелене листя й квіти, зібрані в початковидні суцвіття (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах