кубеба

КУБЕ́БА, и, ж.

1. Витка кущова рослина родини перцевих, поширена в Індонезії.

Кубеба є витким кущем до шести метрів заввишки, який має вузлувато потовщені стебла, темно-зелене листя й квіти, зібрані в початковидні суцвіття (з наук. літ.).

2. Плід цієї рослини.

У медицині застосовують незрілу кубебу, що росте у формі грон (з наук. літ.);

Перець кубеба є чудовою приправою до страв із рису, овочів, м'яса, риби, птиці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубеба — Кубеба, -би ж. раст. Кубеба, Cubeba. На запіканку корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69. Словник української мови Грінченка