кубеба
КУБЕ́БА, и, ж.
1. Витка кущова рослина родини перцевих, поширена в Індонезії.
Кубеба є витким кущем до шести метрів заввишки, який має вузлувато потовщені стебла, темно-зелене листя й квіти, зібрані в початковидні суцвіття (з наук. літ.).
2. Плід цієї рослини.
У медицині застосовують незрілу кубебу, що росте у формі грон (з наук. літ.);
Перець кубеба є чудовою приправою до страв із рису, овочів, м'яса, риби, птиці (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кубеба — Кубеба, -би ж. раст. Кубеба, Cubeba. На запіканку корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69. Словник української мови Грінченка