1. Словник української мови у 20 томах

кубелечко

КУБЕ́ЛЕЧКО, а, с.

Зменш.-пестл. до кубло́ 1, 2.

Весела [княжна] гуляла, Мов ласочка з кубелечка, На світ виглядала З того Києва (Т. Шевченко);

Місточок не гуляв, хоч він і зруйнований: трясогузочка там кубелечко звила... (Остап Вишня);

Все навколо було, як і вчора вночі, коли я сюди приїхав: акацієва лісосмуга і сороче кубелечко над головою (М. Вінграновський);

– Мені тепер не буде свого кубелечка, не почую я співу подружжя й не діждусь своїх діточок (А. Кащенко);

Чайка відчув себе у теплому родинному кубелечкові й забув на цей вечір і про генерала Грекова (Д. Бузько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубелечко — кубе́лечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кубелечко — див. кубло Словник синонімів Вусика
  3. кубелечко — -а, с. Зменш.-пестл. до кубло 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кубелечко — КУБЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до кубло́ 1, 2. Весела [княжна] гуляла, Мов ласочка з кубелечка, На світ виглядала З того Києва (Шевч., II, 1963, 31); Місточок не гуляв, хоч він і зруйнований: трясогузочка там кубелечко звила… (Вишня, І, 1956, 384). Словник української мови в 11 томах
  5. кубелечко — Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця с. ум. отъ кубло. Словник української мови Грінченка