1. Словник української мови в 11 томах

кубелечко

КУБЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до кубло́ 1, 2.

Весела [княжна] гуляла, Мов ласочка з кубелечка, На світ виглядала З того Києва (Шевч., II, 1963, 31);

Місточок не гуляв, хоч він і зруйнований: трясогузочка там кубелечко звила… (Вишня, І, 1956, 384).

◊ Ви́ти (звива́ти, зви́ти) кубе́лечко — те саме, що Ви́ти (звива́ти, зви́ти) кубло́ ( див. кубло́).

Хотілося [Ганні] з колисковою піснею на устах звивати тепле.. кубелечко на сімейне життя (Гр., II, 1963, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубелечко — кубе́лечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кубелечко — див. кубло Словник синонімів Вусика
  3. кубелечко — -а, с. Зменш.-пестл. до кубло 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кубелечко — КУБЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до кубло́ 1, 2. Весела [княжна] гуляла, Мов ласочка з кубелечка, На світ виглядала З того Києва (Т. Шевченко); Місточок не гуляв, хоч він і зруйнований: трясогузочка там кубелечко звила... Словник української мови у 20 томах
  5. кубелечко — Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця с. ум. отъ кубло. Словник української мови Грінченка