кубачинці

КУБАЧИ́НЦІ, ів, мн. (одн. кубачи́нець, нця, ч.; кубачи́нка, и, ж.).

Етнографічна група даргинців.

Кубачинці говорять кубачинським діалектом даргинської мови (з наук. літ.);

Основне заняття кубачинців з найдавніших часів – металооброблення: виробницво мідних посудин, кольчуг і шоломів, холодної та вогнепальної зброї, ювелірних мистецьких виробів, золотоковальство (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me