кубачинці
КУБАЧИ́НЦІ, ів, мн. (одн. кубачи́нець, нця, ч.; кубачи́нка, и, ж.).
Етнографічна група даргинців.
Кубачинці говорять кубачинським діалектом даргинської мови (з наук. літ.);
Основне заняття кубачинців з найдавніших часів – металооброблення: виробницво мідних посудин, кольчуг і шоломів, холодної та вогнепальної зброї, ювелірних мистецьких виробів, золотоковальство (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me