кублище
Кублище, -ща
с. Логовище. По кублищах своїх звірря заляже. К. Псал. 237. Кублище сліпого католицтва. К. Дз. 134.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кублище — ку́блище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кублище — див. барліг Словник синонімів Вусика
- кублище — -а, с. Збільш. до кубло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кублище — КУ́БЛИЩЕ, а, с. Збільш. до кубло́. Адже кругом бунтівні села та гайдамацькі розбійницькі кублища по непролазних пущах, байраках (М. Старицький); Як Прометей, прикута до скали, біліла жінка в кублищах імли (Д. Павличко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- кублище — ГАДЮ́ЧНИК (місце, де живуть плазуни; гніздо гадюки), ГАДОВИ́ЩЕ, КУБЛО́, КУ́БЛИЩЕ, КИ́ШЛО розм. Звалище артилерійських снарядів.., мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами (О. Гончар); До пенька з усіх сторін повзли вужаки.. Словник синонімів української мови
- кублище — КУ́БЛИЩЕ, а, с. Збільш. до кубло́. Словник української мови в 11 томах