кублище
КУ́БЛИЩЕ, а, с.
Збільш. до кубло́.
Адже кругом бунтівні села та гайдамацькі розбійницькі кублища по непролазних пущах, байраках (М. Старицький);
Як Прометей, прикута до скали, біліла жінка в кублищах імли (Д. Павличко);
* Образно. Мене в цім кублищі буття давно вже не цікавить – ми спасенні чи пропащі? (В. Неборак);
Ти ж недарма облітав кублища єресей, вгадував тіні двох гілляк розрубаного властолюбством древа, по насінинах здогадувавсь, чому саме тут доспіли плоди зла і отруєні, напівживі, перебувають кару байдуже, як сліпі довічну темницю (Є. Пашковський);
// Зручне, затишне місце, оформлене у вигляді гнізда.
Горщик із кутею ставлять на покуті в кублище, яке роблять з найзапашнішого сіна (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кублище — ку́блище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кублище — див. барліг Словник синонімів Вусика
- кублище — -а, с. Збільш. до кубло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кублище — ГАДЮ́ЧНИК (місце, де живуть плазуни; гніздо гадюки), ГАДОВИ́ЩЕ, КУБЛО́, КУ́БЛИЩЕ, КИ́ШЛО розм. Звалище артилерійських снарядів.., мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами (О. Гончар); До пенька з усіх сторін повзли вужаки.. Словник синонімів української мови
- кублище — КУ́БЛИЩЕ, а, с. Збільш. до кубло́. Словник української мови в 11 томах
- кублище — Кублище, -ща с. Логовище. По кублищах своїх звірря заляже. К. Псал. 237. Кублище сліпого католицтва. К. Дз. 134. Словник української мови Грінченка