кугава

Кугава, -ви

ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ. Вх. Зн. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кугава — -и, ж., зах. Скеляста ущелина, прірва. Великий тлумачний словник сучасної мови