1. Словник української мови Грінченка

куку

Куку!

меж.

1) Выражаетъ крикъ кукушки. Вилетіла зозуленька да крикнула куку! Чуб. V. 364.

2) Употребляютъ дѣти, когда, спрятавшись, подаютъ голосъ, чтобы ихъ замѣтили. А пуку! Ном. № 9269.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куку — (в руку): хабар [XI] — куку в руку: хабар [V] — куку в руку: гроші; хабар [X] Словник з творів Івана Франка
  2. куку — ку́ку́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. куку — КУ́КУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що означає крик зозулі. Між листям десь Зозуля закувала: – Куку! (Л. Глібов); Куку! куку! Чути в ліску (С. Воробкевич); Од ставків зозуля десь на осиці ранковій зраділа: – куку!.. куку!.. (А. Словник української мови у 20 томах
  4. куку — ку́ку: ◊ ку́ку в ру́ку хабар (ст): І найважливіше – вернулися гроші! Правда, не всі, бо й шпиталь коштував, та й треба було ще декому стромити куку в руку... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. куку — КУ́КУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що означає крик зозулі. Між листям десь Зозуля закувала: — Куку! (Гл., Вибр., 1951, 59); Од ставків зозуля десь на осиці ранковій зраділа: — куку!.. куку!.. (Головко, І, 1957, 208); А по бурі, шумі, гуку залунало: куку!... Словник української мови в 11 томах