1. Словник української мови Грінченка

кулачки

Кулачки, -чок

ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулачки — кула́чки множинний іменник кулачні бої арх. Орфографічний словник української мови
  2. кулачки — -чок, мн., заст. Кулачні бої. Битися на кулачки — брати участь у кулачному бою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кулачки — КУЛА́ЧКИ, чок, мн., заст. Кулачні бої. – Ніхто в кулачки не мішайтесь, Кінця од самих дожидайтесь, – Побачим, – візьметь-то чия? (І. Словник української мови у 20 томах
  4. кулачки — КУЛА́ЧКИ, чок, мн., заст. Кулачні бої. — Ніхто в кулачки не мішайтесь. Кінця од самих дожидайтесь, — Побачим,— візьметь-то чия? (Котл. Словник української мови в 11 томах