1. Словник української мови Грінченка

кулачний

Кулачний, -а, -е

1) Кулачный.

2) Кусками величиной въ кулакъ. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулачний — кула́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кулачний — -а, -е. У якому застосовується сила кулака (у 1 знач.). Кулачне право — свавілля, панування грубої сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кулачний — КУЛА́ЧНИЙ, а, е. У якому застосовують силу кулака (у 1 знач.). Один із силачів чотирьох переміг В Олімпії, над Пізою-рікою, .. Або в кулачній бійці, що, бува, Кінчиться смертю або раною тяжкою (І. Словник української мови у 20 томах
  4. кулачний — КУЛА́ЧНИЙ, а, е. У якому застосовується сила кулака (у 1 знач.). Бачачи, що кошовому загрожує велика небезпека, група тверезих кинулась навперейми п’яним. Почався кулачний бій (Довж. Словник української мови в 11 томах