курний

Курний, -а́, -е́

1) Дающій много дыму. Курне угілля. Міусск. окр.

2) Дымный; курной. Курна хата. Шух. І. 96.

3) Пыльный. Курний шлях.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курний — (з пилом) запилений, запорошений, закурений. Словник синонімів Полюги
  2. курний — курни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. курний — (шлях) порошний, д. порохний; (який димить) димний; (який чадить) кіптявий, чадний; куряний, курявий. Словник синонімів Караванського
  4. курний — -а, -е. 1》 З курявою. 2》 Який димить; димний (у 1 знач.). || Який сповнює приміщення, повітря димом. || Сповнений диму. 3》 Який опалюється піччю без димаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. курний — КУРНИ́Й, а́, е́. 1. З курявою. Перед ним лежить дорога, .. Повна крем'яха, курна, І далека, і страшна (Я. Щоголів); Вулиця, якою йшла Ольга, була курна. Словник української мови у 20 томах
  6. курний — ДИ́МНИЙ (який димить; сповнений диму), КУРНИ́Й, ЧАДНИ́Й. Навколо вогнищ димних вояки Од вітру трусяться і чистять зброю (В. Мисик); В ранки погожі і в сутінки пізні З димної кузні клекіт гуля (А. Словник синонімів української мови
  7. курний — КУРНИ́Й, а́, е́. 1. З курявою. Перед ним лежить дорога, ..Повна крем’яха, курна, І далека, і страшна (Щог., Поезії, 1958, 192); Ще за сонця, як по улицях гнали череди, над містечком густою хмарою стала курна темрява (Вас. Словник української мови в 11 томах