курний

КУРНИ́Й, а́, е́.

1. З курявою.

Перед ним лежить дорога, .. Повна крем'яха, курна, І далека, і страшна (Я. Щоголів);

Вулиця, якою йшла Ольга, була курна. Праворуч їхали вози, тягнулась за возами худоба (Ірина Вільде);

– Так, так, пане, нам набридає ганятися за злочинцями по курних шляхах та завулках (О. Бердник);

* Образно. Ще за сонця, як по улицях гнали череди, над містечком густою хмарою стала курна темрява (С. Васильченко).

2. Який димить; димний (у 1 знач.).

Курні смолоскипи освічували широко всю охресність, запнуту синявою ночі (К. Гриневичева);

Теплі й запашні воскові свічі, зв'язані шворкою в товстий пучок, горіли курним факелом (О. Ільченко);

По тамбурі чорніє курне вугілля (Є. Пашковський);

// Який сповнює повітря димом.

В гірських селах ще в 1945 –1947 рр. зустрічались курні печі (з наук. літ.);

Могутні тепловози майже повністю витіснили курні паровози (з газ.);

// Сповнений диму.

Після курної кузні морозне осіннє повітря залило лице Давидові рум'янцем (А. Головко);

Донбас попереду ввижався курний і рідний (Ю. Яновський).

3. Який опалюється піччю без димаря.

Горішню часть [частину] хати наповняв дим, – як звичайно буває в курних хатах (І. Франко);

Дід мій ходив на заробітки, панам палаци мурував, а сам у курній хатині жив (В. Кучер);

Троє або четверо підлітків .. перетнуть йому шлях, вибігши зі своєї курної халабуди трохи вище над Річкою (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курний — (з пилом) запилений, запорошений, закурений. Словник синонімів Полюги
  2. курний — курни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. курний — (шлях) порошний, д. порохний; (який димить) димний; (який чадить) кіптявий, чадний; куряний, курявий. Словник синонімів Караванського
  4. курний — -а, -е. 1》 З курявою. 2》 Який димить; димний (у 1 знач.). || Який сповнює приміщення, повітря димом. || Сповнений диму. 3》 Який опалюється піччю без димаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. курний — ДИ́МНИЙ (який димить; сповнений диму), КУРНИ́Й, ЧАДНИ́Й. Навколо вогнищ димних вояки Од вітру трусяться і чистять зброю (В. Мисик); В ранки погожі і в сутінки пізні З димної кузні клекіт гуля (А. Словник синонімів української мови
  6. курний — КУРНИ́Й, а́, е́. 1. З курявою. Перед ним лежить дорога, ..Повна крем’яха, курна, І далека, і страшна (Щог., Поезії, 1958, 192); Ще за сонця, як по улицях гнали череди, над містечком густою хмарою стала курна темрява (Вас. Словник української мови в 11 томах
  7. курний — Курний, -а́, -е́ 1) Дающій много дыму. Курне угілля. Міусск. окр. 2) Дымный; курной. Курна хата. Шух. І. 96. 3) Пыльный. Курний шлях. Словник української мови Грінченка