курник
КУРНИ́К, а́, ч.
Приміщення для курей.
– Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися, .. але видушу десять, двадцять (І. Франко);
Ні сарайчиків, ні курників і хлівів, клунь і комор! — все розібране і спалене (В. Барка);
Йонька говорив, що треба зробити курник із глини, Уляна .. знала, що в тому немає необхідності: клуня он пуста, держи курей хоч тисячу (Григорій Тютюнник);
А лисичка пішла на край села до курника (В. Багірова);
Дзюньо відразу пригадав, що колись із нашого курника півня поцупив (Ю. Винничук);
// перен. Про маленьке й незручне для проживання людей приміщення.
Він [виселок] складався всього-на-всього з трьох халупок, властиво курників, низеньких, кривих, зліплених з глини, як ластівчані гнізда (М. Коцюбинський);
Я знову іду до курника і лізу на сіно, може, ще засну хоч годину (А. Дімаров);
– Зайшов у її курник попрощатися, як уже на часник дихала – одвернулася, стерва (В. Дрозд).
Значення в інших словниках
- курник — курни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- курник — -а, ч. Приміщення для курей. || перен. Про маленьке й незручне для людей приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курник — КУРНИ́К (приміщення для курей), КУРЯ́ТНИК, КО́ЄЦЬ діал. До Романової жінки минулої ночі лисиця в курник добивалась (О. Донченко); Стають дядьки звечора з ґирлиґами на причілку і годинами ждуть, доки звір наблизиться... Словник синонімів української мови
- курник — КУРНИ́К, а́, ч. Приміщення для курей. — Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися,.. але видушу десять, двадцять (Фр., IV, 1950, 78); Йонька говорив, що треба зробити курник із глини, Уляна.. Словник української мови в 11 томах
- курник — (укр.) Господарська будівля для утримання птиці. Мала місце в народному будівництві України; на Поділлі — плетена з лози і обмазана глиною, покрита розписами, кругла або овальна в плані і з солом'яним дашком. Архітектура і монументальне мистецтво
- курник — Курни́к, -ка́ м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт. Словник української мови Грінченка