курник

(укр.)

Господарська будівля для утримання птиці. Мала місце в народному будівництві України; на Поділлі — плетена з лози і обмазана глиною, покрита розписами, кругла або овальна в плані і з солом'яним дашком.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курник — КУРНИ́К (приміщення для курей), КУРЯ́ТНИК, КО́ЄЦЬ діал. До Романової жінки минулої ночі лисиця в курник добивалась (О. Донченко); Стають дядьки звечора з ґирлиґами на причілку і годинами ждуть, доки звір наблизиться... Словник синонімів української мови
  2. курник — курни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. курник — Курни́к, -ка́ м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт. Словник української мови Грінченка
  4. курник — КУРНИ́К, а́, ч. Приміщення для курей. – Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися, .. але видушу десять, двадцять (І. Франко); Ні сарайчиків, ні курників і хлівів, клунь і комор! — все розібране і спалене (В. Словник української мови у 20 томах
  5. курник — -а, ч. Приміщення для курей. || перен. Про маленьке й незручне для людей приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. курник — КУРНИ́К, а́, ч. Приміщення для курей. — Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися,.. але видушу десять, двадцять (Фр., IV, 1950, 78); Йонька говорив, що треба зробити курник із глини, Уляна.. Словник української мови в 11 томах