курорт

(нім. — лікувальне місце)

Місцевість з сприятливими для здоров'я людей природними ресурсами, що використовувалась для санаторного та лікувального будівництва.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курорт — КУРО́РТ, у, ч. Місцевість з природними цілющими властивостями, пристосована для лікування і відпочинку. В таких цілющих курортах, як Ворохта, Яремче, Трускавець, Моршин, гуцулові не можна було й мріяти про лікування (П. Словник української мови у 20 томах
  2. курорт — Літнисько, див. здравниця, монрепо Словник чужослів Павло Штепа
  3. курорт — [курорт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. курорт — КУРО́РТ, у, ч. Місцевість з природними цілющими властивостями, пристосована для лікування, відпочинку. Обридло-таки мені волочитись по курортах (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. курорт — Куро́рт, -та; -ро́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. курорт — куро́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. курорт — куро́рт (нім. Kurort, від Kur – лікування й Ort – місце) місце з природними лікувальними засобами (мінеральними джерелами, сприятливим кліматом, лікувальними грязями тощо), де є спеціальні установи та споруди для лікування й відпочинку хворих. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. курорт — -у, ч. Місцевість із природними цілющими властивостями, пристосована для лікування, відпочинку. || перен. Про всяке місце, де добре жити, відпочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови