1. Словник української мови у 20 томах

курорт

КУРО́РТ, у, ч.

Місцевість з природними цілющими властивостями, пристосована для лікування і відпочинку.

В таких цілющих курортах, як Ворохта, Яремче, Трускавець, Моршин, гуцулові не можна було й мріяти про лікування (П. Козланюк);

Незабаром евакуйована Віра Павлівна опинилась у далекому сибірському селищі, де перед війною був невеликий бальнеологічний курорт (Б. Антоненко-Давидович);

Я відпочиваю тільки на кавказьких курортах (Ю. Андрухович);

// перен. Про місце, де добре жити, відпочивати.

Ми зруйнуємо к чорту ці страшні кам'яні скрині, ці вулиці без сонця й світла. Вся земля буде величезний курорт із палаців і вілл! (В. Винниченко);

– Погостюєте у нас... – З охотою, – відгукується зв'язковий, кришачи хліб до тарілки з молоком, – це ж справжній курорт! (Ю. Яновський);

Ціле літо у дворі в нього лунає радіола, гомін та сміх.., бо тут добре, тут курорт, тут в усьому достаток (О. Гончар);

Щедре сонце, гірське повітря, чиста вода – чим не курорт?! (Є. Доломан);

* У порівн. – Де там, хазяєчко. У них тюрмою і не пахне. Наче якийсь курорт (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курорт — куро́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. курорт — [курорт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. курорт — -у, ч. Місцевість із природними цілющими властивостями, пристосована для лікування, відпочинку. || перен. Про всяке місце, де добре жити, відпочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. курорт — Літнисько, див. здравниця, монрепо Словник чужослів Павло Штепа
  5. курорт — куро́рт (нім. Kurort, від Kur – лікування й Ort – місце) місце з природними лікувальними засобами (мінеральними джерелами, сприятливим кліматом, лікувальними грязями тощо), де є спеціальні установи та споруди для лікування й відпочинку хворих. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. курорт — Куро́рт, -та; -ро́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. курорт — КУРО́РТ, у, ч. Місцевість з природними цілющими властивостями, пристосована для лікування, відпочинку. Обридло-таки мені волочитись по курортах (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. курорт — (нім. — лікувальне місце) Місцевість з сприятливими для здоров'я людей природними ресурсами, що використовувалась для санаторного та лікувального будівництва. Архітектура і монументальне мистецтво