куропіння

КУРОПІ́ННЯ, я, с., діал.

Спів півнів.

Учора я довго сиділа, аж до куропіння сиділа, все ждала, та ні, – не діждала (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куропіння — Куропі́ння, -ня с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224. Словник української мови Грінченка