курорт
куро́рт
-у, ч.
Місцевість із природними цілющими властивостями, пристосована для лікування, відпочинку.
|| перен. Про всяке місце, де добре жити, відпочивати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курорт — куро́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- курорт — [курорт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- курорт — Літнисько, див. здравниця, монрепо Словник чужослів Павло Штепа
- курорт — КУРО́РТ, у, ч. Місцевість з природними цілющими властивостями, пристосована для лікування і відпочинку. В таких цілющих курортах, як Ворохта, Яремче, Трускавець, Моршин, гуцулові не можна було й мріяти про лікування (П. Словник української мови у 20 томах
- курорт — куро́рт (нім. Kurort, від Kur – лікування й Ort – місце) місце з природними лікувальними засобами (мінеральними джерелами, сприятливим кліматом, лікувальними грязями тощо), де є спеціальні установи та споруди для лікування й відпочинку хворих. Словник іншомовних слів Мельничука
- курорт — Куро́рт, -та; -ро́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- курорт — КУРО́РТ, у, ч. Місцевість з природними цілющими властивостями, пристосована для лікування, відпочинку. Обридло-таки мені волочитись по курортах (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- курорт — (нім. — лікувальне місце) Місцевість з сприятливими для здоров'я людей природними ресурсами, що використовувалась для санаторного та лікувального будівництва. Архітектура і монументальне мистецтво