курник

КУРНИ́К, а́, ч. Приміщення для курей.

— Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися,.. але видушу десять, двадцять (Фр., IV, 1950, 78);

Йонька говорив, що треба зробити курник із глини, Уляна.. знала, що в тому немає необхідності: клуня он пуста, держи курей хоч тисячу (Тют., Вир, 1960, 88);

// перен. Про маленьке й незручне для людей приміщення.

Він [виселок] складався всього-навсього з трьох халупок, властиво курників, низеньких, кривих, зліплених з глини, як ластівчані гнізда (Коцюб., І, 1955, 368).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курник — курни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. курник — -а, ч. Приміщення для курей. || перен. Про маленьке й незручне для людей приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курник — КУРНИ́К, а́, ч. Приміщення для курей. – Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися, .. але видушу десять, двадцять (І. Франко); Ні сарайчиків, ні курників і хлівів, клунь і комор! — все розібране і спалене (В. Словник української мови у 20 томах
  4. курник — КУРНИ́К (приміщення для курей), КУРЯ́ТНИК, КО́ЄЦЬ діал. До Романової жінки минулої ночі лисиця в курник добивалась (О. Донченко); Стають дядьки звечора з ґирлиґами на причілку і годинами ждуть, доки звір наблизиться... Словник синонімів української мови
  5. курник — (укр.) Господарська будівля для утримання птиці. Мала місце в народному будівництві України; на Поділлі — плетена з лози і обмазана глиною, покрита розписами, кругла або овальна в плані і з солом'яним дашком. Архітектура і монументальне мистецтво
  6. курник — Курни́к, -ка́ м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт. Словник української мови Грінченка