курник
КУРНИ́К, а́, ч. Приміщення для курей.
— Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися,.. але видушу десять, двадцять (Фр., IV, 1950, 78);
Йонька говорив, що треба зробити курник із глини, Уляна.. знала, що в тому немає необхідності: клуня он пуста, держи курей хоч тисячу (Тют., Вир, 1960, 88);
// перен. Про маленьке й незручне для людей приміщення.
Він [виселок] складався всього-навсього з трьох халупок, властиво курників, низеньких, кривих, зліплених з глини, як ластівчані гнізда (Коцюб., І, 1955, 368).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курник — курни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- курник — -а, ч. Приміщення для курей. || перен. Про маленьке й незручне для людей приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курник — КУРНИ́К, а́, ч. Приміщення для курей. – Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися, .. але видушу десять, двадцять (І. Франко); Ні сарайчиків, ні курників і хлівів, клунь і комор! — все розібране і спалене (В. Словник української мови у 20 томах
- курник — КУРНИ́К (приміщення для курей), КУРЯ́ТНИК, КО́ЄЦЬ діал. До Романової жінки минулої ночі лисиця в курник добивалась (О. Донченко); Стають дядьки звечора з ґирлиґами на причілку і годинами ждуть, доки звір наблизиться... Словник синонімів української мови
- курник — (укр.) Господарська будівля для утримання птиці. Мала місце в народному будівництві України; на Поділлі — плетена з лози і обмазана глиною, покрита розписами, кругла або овальна в плані і з солом'яним дашком. Архітектура і монументальне мистецтво
- курник — Курни́к, -ка́ м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт. Словник української мови Грінченка