курникати

КУРНИ́КАТИ, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., розм.

Тихенько наспівувати, говорити; мугикати.

А за ними Сліпий Волох знову .. Шкандибає, курникає (Т. Шевченко);

На піску сидить Іван, Рибу кита жде із моря Та під ніс курника з горя (М. Рильський);

Старий поклав граблі на плече й повернув услід за возом, на якому курникав якусь веселу пісеньку .. Максим (М. Стельмах);

Бо хто б там що про волю не курникав, свою темноту називавши сном, бува народ маленький, а – великий (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курникати — курни́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. курникати — див. співати Словник синонімів Вусика
  3. курникати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Тихенько наспівувати; мугикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. курникати — НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИ розм., КУРНИ́КАТИ розм., КУРГИ́КАТИ діал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене... Словник синонімів української мови
  5. курникати — КУРНИ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Тихенько наспівувати; мугикати. А за ними Сліпий Волох знову.. Шкандибає, курникає (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. курникати — Курникати, -каю, -єш гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. Шевч. 140. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає. Шевч. 161. Словник української мови Грінченка