курникати
курни́кати
-аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, розм.
Тихенько наспівувати; мугикати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курникати — курни́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- курникати — див. співати Словник синонімів Вусика
- курникати — КУРНИ́КАТИ, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., розм. Тихенько наспівувати, говорити; мугикати. А за ними Сліпий Волох знову .. Шкандибає, курникає (Т. Шевченко); На піску сидить Іван, Рибу кита жде із моря Та під ніс курника з горя (М. Словник української мови у 20 томах
- курникати — НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИ розм., КУРНИ́КАТИ розм., КУРГИ́КАТИ діал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене... Словник синонімів української мови
- курникати — КУРНИ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Тихенько наспівувати; мугикати. А за ними Сліпий Волох знову.. Шкандибає, курникає (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- курникати — Курникати, -каю, -єш гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. Шевч. 140. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає. Шевч. 161. Словник української мови Грінченка