кусень

Кусень, -сня

м.

1) Кусокъ. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у.

2) Сильно выстриженное мѣсто. Обстриг так, що скрізь по голові видно кусні. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кусень — Ку́сень прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. кусень — Шматок, кусок, кавалок, (хліба — ще) скиба, скибка, (із шкуринкою) окраєць, окрайчик; (тканини) сов. відріз; кусник. Словник синонімів Караванського
  3. кусень — див. залишок; хліб; частина Словник синонімів Вусика
  4. кусень — -сня, ч., розм. Те саме, що кусок 1), 2). Кусень хліба. || Відріз тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кусень — КУ́СЕНЬ, сня, ч., розм. 1. Те саме, що кусо́к 1, 2. Він жив аж геть на другім кінці нашого села, що все-таки становило добрий кусень дороги, бо село наше велике та довге (І. Словник української мови у 20 томах
  6. кусень — ку́сень частина, шматок (м, ср, ст): Перейшла кусень вулиці та зупинилася (Ярославська); Ще десять хвилин. Чи встигне? То гарний кусень дороги на ріг Кохановського і Панської-до кнайпи “Під крученими стовпами” (Тарнавський З.)|| = кавалок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. кусень — ма́ти шмато́к (ку́сень, кусо́к і т. ін.) хлі́ба. 1. Добувати засоби до існування, заробляти на прожиття. Схопивсь Мірошник, да (та) пізненько, Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок (Є. Фразеологічний словник української мови
  8. кусень — ШМАТО́К (частина, відділена, відбита, відрізана тощо від чогось), ШМАТ, КУСО́К, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРПА́ЛКА) (ЦУРУПА́ЛОК) розм., ШМАТИ́НА розм., КУ́СЕНЬ розм., КУС розм., КАВА́ЛОК розм., ШТУ́КА заст., ШКАМАТОК діал., КУСА́К діал., ЛУ́СТА діал. Словник синонімів української мови
  9. кусень — Ку́сень, -сня, -сневі; ку́сні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кусень — КУ́СЕНЬ, сня, ч., розм. 1. Те саме, що кусок 1, 2. Щохвилі кусень грубий глини й вапна із стелі спадає (У. Кравч., Вибр., 1958, 458); — Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж (Шиян, Баланда, 1957, 89); Січка?.. Словник української мови в 11 томах