кухта
Ку́хта, -ти
м.
1) Поваренокъ. Куди кухті до патини. Ном. № 13232.
2) Счетная единица у продавцевъ галантерейныхъ товаровъ: нитокъ десять пачекъ, изъ которыхъ въ каждой десять пасом. Вас. 190.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кухта — Ку́хта: — кухарчук [16] — кухарчук, прислужник на кухні [8] — помічник або попихач у кухаря [9] — помічник або попихач у куховара [II] — прислужник на кухні, кухарчук [1] — прислужник у кухні [X] Словник з творів Івана Франка
- кухта — ку́хта іменник чоловічого роду, істота кухарчук діал. Орфографічний словник української мови
- кухта — -и, ч., діал. Кухарчук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухта — КУ́ХТА, и, ч., діал. Кухарчук. А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, боже борони, не припалилась курка! (І. Франко); Ішла ціла хмара панських слуг, кухарів, кухтів, цукорників, голярів і переодягнених за хлопців дівчат (А. Словник української мови у 20 томах
- кухта — ку́хта = кухарі́ца Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кухта — КУ́ХТА, и, ч., діал. Кухарчук. А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, боже борони, не припалилась курка! (Фр., X, 1954, 203). Словник української мови в 11 томах