кухта
Ку́хта:
— кухарчук [16]
— кухарчук, прислужник на кухні [8]
— помічник або попихач у кухаря [9]
— помічник або попихач у куховара [II]
— прислужник на кухні, кухарчук [1]
— прислужник у кухні [X]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кухта — ку́хта іменник чоловічого роду, істота кухарчук діал. Орфографічний словник української мови
- кухта — -и, ч., діал. Кухарчук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухта — КУ́ХТА, и, ч., діал. Кухарчук. А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, боже борони, не припалилась курка! (І. Франко); Ішла ціла хмара панських слуг, кухарів, кухтів, цукорників, голярів і переодягнених за хлопців дівчат (А. Словник української мови у 20 томах
- кухта — ку́хта = кухарі́ца Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кухта — КУ́ХТА, и, ч., діал. Кухарчук. А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, боже борони, не припалилась курка! (Фр., X, 1954, 203). Словник української мови в 11 томах
- кухта — Ку́хта, -ти м. 1) Поваренокъ. Куди кухті до патини. Ном. № 13232. 2) Счетная единица у продавцевъ галантерейныхъ товаровъ: нитокъ десять пачекъ, изъ которыхъ въ каждой десять пасом. Вас. 190. Словник української мови Грінченка