1. Словник української мови Грінченка

кілочок

Кіло́чок, -чка

м. ум. отъ кіло́к.

1) Употребляется какъ уменьшительное отъ кіло́к во всѣхъ указанныхъ выше значеніяхъ. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв'яже докупи та й повісить на кілочку. ЗОЮР. І. 308. Два кілочки у стіні... на їх нічого не висить. МВ. ІІІ.

2) = чека. Рудч. Чп. 249, 250.

3) Въ сновальницѣ: колышки, на которые надѣвается пряжа. Вас. 202.

4) Колокъ у струнныхъ музыкальныхъ инструментовъ для укрѣпы струнъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кілочок — кіло́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кілочок — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. кілочок — -чка, ч. Зменш. до кілок. З (від) першого кілочка — від самого початку будівництва, створення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кілочок — КІЛО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до кіло́к 1, 2. По всій довжині його [ланцюга] стирчать .. встромлені в землю дерев'яні кілочки (М. Коцюбинський); Запхнувши ніби останню річ до чемодана, Саїд Алі угледів на кілочку скрипку (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  5. кілочок — як з кіло́чка. Несподівано, раптово, швидко. — Авжеж,— як з кілочка випалила Оксана (В. Логвиненко); Ще в під’їзді чекає на нас .. бабця і відразу як з кілочка: .. — Це я вас викликала (швидку допомогу). До сусіда... (М. Білкун). як (мов, ні́би і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  6. кілочок — Кіло́чок, -ло́чка, на -чку; -ло́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кілочок — КІЛО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до кіло́к. По всій довжині його [ланцюга] стирчать.. встромлені в землю дерев’яні кілочки (Коцюб., І, 1955, 226); Запхнувши ніби останню річ до чемодана, Саїд Алі угледів на кілочку скрипку (Ле, Міжгір’я, 1953, 332). Словник української мови в 11 томах