кільки
Кілька, кільки и кілько
нар.
1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159.
2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Левиц. І. 18. Я кільком казав — коли не хотять. Н. Вол. у. То хустку купила, то сорочок справила кільки. МВ. І. 28. Сила одного чоловіка або кількох людей. Левиц. І. (Правда 1868, 415).
---------------
Кільки
см. кілька.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кільки — кі́льки числівник кількісний діал. Орфографічний словник української мови
- кільки — діал. Скільки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кільки — КІ́ЛЬКИ. 1. займ., діал. Скільки. Не тільки тії браги, кільки тії звитяги (прислів'я). 2. присл., діал. Скільки. – Кільки пак год буде, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? (І. Словник української мови у 20 томах
- кільки — Кі́льки (скільки), -ко́х, -ко́м, -кома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кільки — КІ́ЛЬКИ, діал. Скільки. — Ох, сестрице, скільки нас [квітів] погинуло, любий світ покинуло… От було недавно свято,— кільки ж нас було потято! (Л. Укр., III, 1952, 489). Словник української мови в 11 томах