1. Словник української мови у 20 томах

кільки

КІ́ЛЬКИ.

1. займ., діал. Скільки.

Не тільки тії браги, кільки тії звитяги (прислів'я).

2. присл., діал. Скільки.

– Кільки пак год буде, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? (І. Нечуй-Левицький);

– Ох, сестрице, скільки нас [квітів] погинуло, любий світ покинуло... От було недавно свято, – кільки ж нас було потято! (Леся Українка).

3. числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кі́лька².

– До іменин зосталось кільки тижнів (І. Нечуй-Левицький);

Перейшла [Левантина] кільки кварталів і знову притулилась уже на рундучку. Тут посиділа трохи довше (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кільки — кі́льки числівник кількісний діал. Орфографічний словник української мови
  2. кільки — діал. Скільки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кільки — Кі́льки (скільки), -ко́х, -ко́м, -кома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кільки — КІ́ЛЬКИ, діал. Скільки. — Ох, сестрице, скільки нас [квітів] погинуло, любий світ покинуло… От було недавно свято,— кільки ж нас було потято! (Л. Укр., III, 1952, 489). Словник української мови в 11 томах
  5. кільки — Кілька, кільки и кілько нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Левиц. І. 18. Я кільком казав — коли не хотять. Словник української мови Грінченка