кінничейка
Кінниця, -ці
ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. н. п. ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me