кінник
Кінни́к, -ка
м. = кінниця. Шух. І. 185.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінник — I кінн`ик-а, ч., зах. Стайня. II к`інник-а, ч., розм., рідко. Те саме, що кіннотник; кавалерист. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кінник — КІ́ННИК, а, ч., розм. Те саме, що кінно́тник; кавалерист. – Тоді .. близько від нас проходив фронт. Щоб не демаскувати себе, я дав розпорядження кінників в піхоту перевести (М. Словник української мови у 20 томах
- кінник — КІ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що кінно́тник; кавалерист. — Тоді.. близько від нас проходив фронт. Щоб не демаскувати себе, я дав розпорядження кінників в піхоту перевести (Шер., В партиз. загонах, 1947, 39). Словник української мови в 11 томах