кінник
I кінн`ик-а, ч., зах.
Стайня.
II к`інник-а, ч., розм., рідко.
Те саме, що кіннотник; кавалерист.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінник — КІ́ННИК, а, ч., розм. Те саме, що кінно́тник; кавалерист. – Тоді .. близько від нас проходив фронт. Щоб не демаскувати себе, я дав розпорядження кінників в піхоту перевести (М. Словник української мови у 20 томах
- кінник — КІ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що кінно́тник; кавалерист. — Тоді.. близько від нас проходив фронт. Щоб не демаскувати себе, я дав розпорядження кінників в піхоту перевести (Шер., В партиз. загонах, 1947, 39). Словник української мови в 11 томах
- кінник — Кінни́к, -ка м. = кінниця. Шух. І. 185. Словник української мови Грінченка