кінник

I кінн`ик-а, ч., зах.

Стайня.

II к`інник-а, ч., розм., рідко.

Те саме, що кіннотник; кавалерист.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінник — КІ́ННИК, а, ч., розм. Те саме, що кінно́тник; кавалерист. – Тоді .. близько від нас проходив фронт. Щоб не демаскувати себе, я дав розпорядження кінників в піхоту перевести (М. Словник української мови у 20 томах
  2. кінник — КІ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що кінно́тник; кавалерист. — Тоді.. близько від нас проходив фронт. Щоб не демаскувати себе, я дав розпорядження кінників в піхоту перевести (Шер., В партиз. загонах, 1947, 39). Словник української мови в 11 томах
  3. кінник — Кінни́к, -ка м. = кінниця. Шух. І. 185. Словник української мови Грінченка