ладанити

Ладани́ти, -ню, -ни́ш

гл. Курить ладокомъ. Александр. у. — А шо, купила тютюну? — Та ні, — каже (жінка), — купила свічечку та ладанцю, та оце і наладанила трошки. — Ладанила, ладанила! Ладанила б тебе лиха година! Завтра годовий празник, а тютюну ні в зуб! Мнж. 104.