1. Словник української мови Грінченка

ладен

Ладен, -дна, -не

Готовъ. Я й Богом ладен побожитись, що цього не пам'ятаю. Грин. II. 178. О, та ти ладен лежати, нічого не роблячи. Лебед. у. Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього. Черк. у. я вже тепер ладен. Я ужъ наѣлся, ужъ не голоденъ. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладен — ла́ден прислівник незмінювана словникова одиниця у значенні присудкового слова Орфографічний словник української мови
  2. ладен — див. ладний II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ладен — ЛА́ДЕН див. ла́дний². Словник української мови у 20 томах
  4. ладен — ла́дний (ла́ден, гото́вий і т. ін.) (три́чі) провали́тися крізь зе́млю. Виникає бажання у когось якомога швидше звідкись зникнути (через сором, ніяковість і т. ін.); дуже незручно, неприємно комусь. Фразеологічний словник української мови
  5. ладен — СХИ́ЛЬНИЙ перев. з інфін. (який має який-небудь намір, погоджується на якісь дії, вчинки і т. ін.), ЛА́ДНИЙ (ЛА́ДЕН), ЗГО́ДНИЙ, ГОТО́ВИЙ (ГОТО́В). Дехто схильний піддавати Шевченкові вірші суцільній і послідовній силаботонізації (М. Словник синонімів української мови
  6. ладен — Ладе́н, ла́дна, ладне́ = ла́дний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ладен — ЛА́ДЕН див. ла́дний². Словник української мови в 11 томах