ланц

Ланц, -ца

м. = ланцюг. Шух. І. 181, 253.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ланц — Ланц: — ланцюг [37;I,IV] Ла́нці: — ланцюги [47] Словник з творів Івана Франка
  2. ланц — ланц іменник чоловічого роду, істота старець розм. Орфографічний словник української мови
  3. ланц — див. ланцюг Словник синонімів Вусика
  4. ланц — див. ланець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ланц — ЛАНЦ див. лане́ць. Словник української мови у 20 томах
  6. ланц — КАЙДА́НИ (з'єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в'язня, каторжника), КАЙДА́ННЯ рідше, ЛАНЦЮГИ́ (ЛАНЦЮ́Г рідше), ЛА́НЦІ (ЛА́НЕЦЬ) діал., ЛАНЦ діал., ОКО́ВИ, ПУ́ТА (ПУ́ТО) із сл. Словник синонімів української мови
  7. ланц — ЛАНЦ див. лане́ць. Словник української мови в 11 томах