лантушок

Лантушо́к, -шка

м. ум. отъ лантух.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лантушок — лантушо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лантушок — -шка, ч. Зменш.-пестл. до лантух 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лантушок — ЛАНТУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. до ла́нтух 1, 2. Скоро Лейба повернувся і обережно, мов дитину, постановив у куток на лаву лантушок з грішми (А. Словник української мови у 20 томах
  4. лантушок — ЛАНТУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. до ла́нтух 1, 2. — Друзі мої! Якби ви могли мені допомогти, я б вам дав усі три лантушки [із зерном], ви б посіяли їх на трьох ділянках (Ів., Вел. очі, 1956, 97). Словник української мови в 11 томах