1. Словник української мови Грінченка

лапнути

Лапати, -паю, -єш, одн. в. лапну́ти, -ну́, -не́ш

гл.

1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Ном. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу. Грин. II. 24.

2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Гол. III. 344. Наперед невода риби не лапай. Ном. № 2603.

---------------

Лапнути, -ся

см. лапати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лапнути — лапну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лапнути — -ну, -неш, док. Однокр. до лапати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лапнути — ЛАПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ла́пати. Лапнула себе за голову, аж і в мене нема хустки на голові (І. Нечуй-Левицький); Він холонучими руками лапнув себе за живіт, за груди (В. Малик); Гриць лапнув у кишенях піджака, намацав коробку сірників (О. Словник української мови у 20 томах
  4. лапнути — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. лапнути — ЛАПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ла́пати. Лапнула себе за голову, аж і в мене нема хустки на голові (Н.-Лев., III, 1956, 259). Словник української мови в 11 томах