лапнути
ЛАПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ла́пати.
Лапнула себе за голову, аж і в мене нема хустки на голові (Н.-Лев., III, 1956, 259).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лапнути — лапну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- лапнути — -ну, -неш, док. Однокр. до лапати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лапнути — ЛАПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ла́пати. Лапнула себе за голову, аж і в мене нема хустки на голові (І. Нечуй-Левицький); Він холонучими руками лапнув себе за живіт, за груди (В. Малик); Гриць лапнув у кишенях піджака, намацав коробку сірників (О. Словник української мови у 20 томах
- лапнути — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- лапнути — Лапати, -паю, -єш, одн. в. лапну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Ном. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу. Грин. II. 24. 2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо!... Словник української мови Грінченка